Податкові пільги

[admin]

Бланк заяви на пільгу

Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги
1. Цей Порядок визначає правила подання платником податку з доходів фізичних осіб (далі - платник податку) документів для отримання (застосування) податкової соціальної пільги, на яку він має право згідно з Податковим кодексом України (далі - Кодекс).
2. Платник податку подає роботодавцю заяву про обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за встановленою Державною податковою службою формою.
3. Періодичність подання підтвердних документів щодо отримання пільги для платника податку, передбаченого у підпунктах "б", "в" та "ґ" підпункту 169.1.3 та підпункті "б" підпункту 169.1.4 пункту 169.1 статті 169 Кодексу, відповідає встановленим МОЗ строкам їх перегляду.
4. Підставою для отримання (застосування) платником податку (якщо розмір нарахованого (отриманого) місячного доходу у вигляді заробітної плати не перевищує суми, визначеної відповідно до підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу) пільги у розмірі, встановленому підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Кодексу, є заява про застосування пільги (з урахуванням положень абзаців першого, другого, четвертого підпункту 169.2.3 пункту 169.2 статті 169 Кодексу).
5. Для застосування пільги з підстав, передбачених у підпунктах 169.1.2, 169.1.3 і 169.1.4 пункту 169.1 статті 169 Кодексу, крім заяви про застосування пільги подають:
1) одинока матір, батько, вдова, вдівець або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років:
• копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;
• копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);
• копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець);
• копію паспорта.
Для цілей цього пункту одинокою матір'ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної підпунктом "а" підпункту 169.1.3 пункту 169.1 статті 169 Кодексу, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом;
2) платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 18 років:
• копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;
• копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);
• пенсійне посвідчення дитини або довідку медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років;
• медичний висновок, виданий закладами МОЗ в установленому порядку (якщо із заявою звертається платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 16 років);
3) платник податку, який має двоє чи більше дітей віком до 18 років:
• копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;
• копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);
4) особи, віднесені законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР за участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, - копію посвідчення (дубліката посвідчення) встановленого зразка:
• громадянина (громадянки), який (яка) постраждав (постраждала) внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 серії А з відбитком штампа "Перереєстровано" та записом про дату перереєстрації, а також вкладкою встановленого зразка;
• учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії А з відбитком штампа "Перереєстровано" та записом про дату перереєстрації;
• громадянина (громадянки), евакуйованого (евакуйованої) у 1986 році із зони відчуження, категорії 2 серії Б;
• громадянина (громадянки), який (яка) постійно проживав (проживала) у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення Уряду України про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28 червня 1989 р. N 224), категорії 2 серії Б.
Особи, нагороджені Грамотою Президії Верховної Ради УРСР за участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, подають її копію;
5) інваліди I або II групи, у тому числі інваліди з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена підпунктом "б" підпункту 169.1.4 пункту 169.1 статті 169 Кодексу, - копію пенсійного посвідчення або довідку медико-соціальної експертизи;
6) особи, яким присуджено довічну стипендію як громадянам, що зазнали переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів, - копію акта Президента України про призначення зазначеної стипендії;
7) учасники бойових дій у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", крім осіб, визначених у підпункті "б" підпункту 169.1.4 пункту 169.1 статті 169 Кодексу, - копію посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях у період після Другої світової війни;
8) герої України, герої Радянського Союзу, герої Соціалістичної праці або повні кавалери ордена Слави чи Трудової Слави, особи, нагороджені чотирма і більше медалями "За відвагу", - копію орденської книжки Героя України, Героя Радянського Союзу або Героя Соціалістичної праці або копії орденських книжок кавалерів орденів Слави чи Трудової Слави трьох ступенів, або довідки чи інші документи, що підтверджують присвоєння звання Героя України, Героя Радянського Союзу, Героя Соціалістичної праці, нагородження орденами Слави чи Трудової Слави трьох ступенів та чотирма медалями "За відвагу";
9) учасники бойових дій під час Другої світової війни або особи, які у той час працювали в тилу, та інваліди I і II групи з числа учасників бойових дій у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту":
• копію посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях під час Другої світової війни; пенсійне посвідчення або довідку медико-соціальної експертизи;
• документи, що підтверджують факт роботи в тилу під час Другої світової війни;
10) колишні в'язні концтаборів або особи, визнані репресованими чи реабілітованими, - довідки, видані компетентними органами, чи документи, які містять необхідні відомості про факт визнання особи репресованою чи реабілітованою;
11) колишні в'язні місць примусового утримання під час Другої світової війни - копію посвідчення жертви нацистських переслідувань;
12) особи, які були насильно вивезені з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками, - копію посвідчення жертви нацистських переслідувань або довідки, видані компетентними органами, чи документи, які містять необхідні відомості про факт насильного вивезення з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;
13) особи, які перебували на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р., - документи, які містять необхідні відомості про факт перебування на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 року.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 29 грудня 2010 р. N 1227

[admin]

Чи застосовується податкова соціальна пільга до сум допомоги, що виплачується за лікарняними у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності?
Суми виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (за лікарняними) при наданні податкової соціальної пільги розглядаються як заробітна плата.
Визначення поняття заробітної плати наведено у пп. “д” п. 1.3 ст. 1 та в абзаці третьому п. 1.1 ст. 1 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб” (зі змінами та доповненнями), згідно з положеннями яких заробітна плата — це доходи, нараховані (виплачені, надані) платнику податку відповідно до умов трудового договору внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надається у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує працівнику втрату заробітної плати за час непрацездатності згідно із Законом України від 18.01.2001 р. № 2240-III “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (зі змінами та доповненнями) (п. 1 ст. 35), i розглядається з метою обкладання податком з доходів фізичних осіб як заробітна плата (абзац третій п. 1.1 ст. 1 Закону № 889-IV).

[admin]

Чи потрібно щороку поновлювати заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги?
Щорічне поновлення заяви про застосування пільги Податковим кодексом не передбачено і в разі дотримання вимог ст. 169 цього Кодексу податкова соціальна пільга застосовується до заробітної плати платника податку з дня отримання роботодавцем заяви про застосування пільги.
Однак якщо у платника податків виникає право на застосування податкової соціальної пільги з інших підстав, ніж тих, що зазначені у попередній заяві, такий платник повинен подати нову заяву з відповідними підтвердними документами.
Граничний розмір заробітної плати для застосування пільги
Відповідно до пп. 169.4.1 п. 169.4ст. 169 Податкового кодексу податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї згідно із законодавством виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2012 р. — 1500 грн.).
Для цілей розділу IV Податкового кодексу заробітна плата — основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом(пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).
У разі перевищення місячної заробітної плати понад установлений розмір питання щодо надання податкової соціальної пільги не розглядається незалежно від категорії платника податку.
До доходів, відмінних від заробітної плати,застосування податкової соціальної пільги Податковим кодексом не передбачено.
♦ Приклад 1
Заробітна плата платника податків становить1485 грн. Оскільки його дохід у межах граничного розміру(1500 грн.), такий платник має право на застосування пільги. Податком на доходи фізичних осіб оподатковується заробітна плата, з якої вже утримано єдиний соціальний внесок та сума податкової соціальної пільги,тому розраховуємо суму єдиного соціального внеску:
1485 грн. х 3,6% = 53,46 грн.
Вираховуємо суму єдиного соціального внеску:
1485 грн. — 53,46 = 1431,54 грн.
Податок на доходи фізичних осіб без урахування податкової соціальної пільги становить:
1431,54 грн. х 15% = 214,73 грн.
Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:
1431,54 грн. — 214,73 = 1216,81 грн.
Податок на доходи фізичних осіб з урахуванням податкової соціальної пільги становить:
(1431,54 грн. — 536,50 грн.) х 15% = 134,26.
Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:
1431,54 грн. — 134,26 грн. = 1297,28 грн.
Отже, з урахуванням податкової соціальної пільги платник податків отримає 1297,28 грн.,що на 80,47 грн. більше, ніж без застосування пільги.

Працівник працює на 0,5 ставки (ставка2000 грн.) неповний робочий день. Чи можна надавати йому податкову соціальну пільгу (загальну) за умови, що він подав заяву про застосування пільги?
Статтею 56 КЗпП визначено випадки, в яких може встановлюватися неповний робочий день, зокрема за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.Робота на умовах неповного робочого часу не спричиняє будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Отже, якщо працівник працює на підприємстві на 0,5 ставки (неповний робочий день)за трудовим договором (контрактом) і отримує заробітну плату згідно з визначенням, наведеним у пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, він має право на застосування до нарахованої заробітної плати податкової соціальної пільги, встановленої пп. 169.1.1 п. 169.1ст. 169 цього Кодексу, за умови дотримання вимог цієї статті.
Умови застосування податкової соціальної пільги
Положеннями п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу передбачено, що податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати лише за одним місцем його нарахування з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. При цьому заробітна плата такого платника не повинна перевищувати розмір, установлений пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу.
Якщо заяву і підтвердні документи надано не з початку місяця, податкова соціальна пільга застосовується до всієї суми доходу у вигляді заробітної плати, нарахованого в такому місяці.
У свою чергу роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.
♦ Приклад 2
Працівник працює з 01.05.2012 р., а заяву на застосування податкової соціальної пільги отримано роботодавцем12.05.2012 р. У такому випадку незалежно від дня подання заяви працівник має право на застосування пільги до місячного доходу,а не пропорційно відпрацьованому часу з 12.05.2012 р.

Працівник користується загальною податковою соціальною пільгою. У звітному місяці крім заробітної плати отримав ще й виплату за лікарняним. Як застосувати податкову соціальну пільгу?
Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги,та в інших випадках їх оподаткування такі доходи(їх частина) включаються до відповідних податкових періодів їх нарахування (абзац третій пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169Податкового кодексу).
Згідно з пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165Податкового кодексу виплати, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності, включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку.
Водночас абзацом другим пп. 169.2.3 п. 169.2ст. 169 зазначеного Кодексу встановлено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до доходів платника податку інших,ніж заробітна плата.
Відповідно до абзацу другого ст. 2 КЗпП працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.Працівники мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності.
Пунктом 1 ст. 35 Закону № 2240 передбачено,що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного зі страхових випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 2 ст. 35 вищезазначеного Закону допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, установлених законодавством.
Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому постановою № 439.
Таким чином, виплати за листками непрацездатності (оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності) з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати і враховуються при визначенні граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги. Зазначені суми включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку й оподатковуються з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу.

Чоловік працює на двох роботах.За основним місцем роботи отримує 1400 грн.,а за сумісництвом — 1300 грн. Чи має цей працівник право на застосування загальної податкової соціальної пільги?
Відповідно до пп. 169.2.1 п. 169.2ст. 169 Податкового кодексу податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). При цьому заробітна плата такого платника не повинна перевищувати розмір,установлений пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу.
У нашому випадку заробітна плата на обох місцях роботи дає змогу скористатися податковою соціальною пільгою.Як зазначалося, платник податку на свій розсуд обирає для себе найвигідніше місце застосування податкової соціальної пільги незважаючи на те, де в нього знаходиться трудова книжка.
Отже, платник має право на застосування податкової соціальної пільги до нарахованого йому місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування(виплати) з дня отримання роботодавцем заяви платника про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право (за умови дотримання інших вимог ст. 169 Податкового кодексу).
Податкова соціальна пільга на дітей
Особливість надання податкової соціальної пільги на дітей полягає, насамперед, в особливому механізмі визначення граничного розміру заробітної плати для застосування пільги.
Так, граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та в розмірі, передбачених пп. 169.1.2та підпунктами «а» і «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169Податкового кодексу, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу,та відповідної кількості дітей.
♦ Приклад 3
Сім'я складається з матері, батька та двох дітей. Для одного з батьків гранична сума доходів установлюється за кількістю дітей — по 1500 грн. на кожного, тобто:
1500 грн. х 2 = 3000 грн.
Таким чином, один з батьків зможе скористатися пільгою, якщо його заробітна плата буде не більше ніж 3000 грн.,а другий — якщо його дохід не перевищує1500 грн.

Сім'я складається із семи осіб: матері,батька та п'ятьох дітей. Заробітна плата батька — 5200 грн.,а матері — 1490 грн. Хто з батьків має право на отримання податкової соціальної пільги та в якому розмірі?
Для одного з батьків сума граничного доходу визначається відповідно до кількості дітей по 1500 грн.на кожну дитину:
1500 грн. х 5 (дітей) = 7500 грн.
Тобто один з батьків може скористатися податковою соціальною пільгою на дітей, якщо його заробітна плата буде не більше ніж 7500 грн., а другий — якщо його заробітна плата не перевищує звичайний граничний дохід, тобто 1500 грн.
Вигідніше в цьому випадку скористатися правом на підвищений граничний дохід для застосування податкової соціальної пільги батьку.
Розраховуємо суму пільги:
536,50 грн. х 5 (дітей)= 2628,50 грн.
Обраховуємо єдиний соціальний внесок:
5200 грн. х 3,6% = 187,20 грн.
Вираховуємо суму єдиного соціального внеску:
5200 грн. — 187,20 грн. =5012,80 грн.
Податок на доходи фізичних осіб без урахування податкової соціальної пільги становить:
5012,80 грн. 15% = 751,92 грн.
Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:
5012,80 грн. — 751,92 = 4260,88 грн.
Податок на доходи фізичних осіб з урахуванням податкової соціальної пільги становить:
(5012,80 грн. — 2628,50 грн.) х 15% = 357,65 грн.
Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:
5012,80 грн. — 357,65 грн. = 4655,15.
Отже, з урахуванням податкової соціальної пільги батько отримає 4655,15 грн.,що на 394,27 грн. більше, ніж без застосування пільги.
Щодо матері, то оскільки її заробітна плата(1490 грн.) нижче граничного розміру доходу (1500 грн.), то вона також зможе скористатися дитячою податковою соціальною пільгою.Проте якщо заробітна плата матері буде більшою, ніж 1500 грн., податковою соціальною пільгою вона не зможе скористатися.
Якщо платник податку має право на податкову соціальну пільгу з двох або більше підстав, то застосовується одна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір.
Проте якщо платник податку утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів), податкова соціальна пільга, що надається платнику податку як багатодітному батьку,додається до податкової соціальної пільги на дитину-інваліда.
♦ Приклад 4
Працівник має трьох дітей, один з яких є інвалідом. Його заробітна плата становить 3500 грн. Мати дітей не працює.
Оскільки працівник має трьох дітей, то граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги становить: 1500 х 3 = 4500 грн. Отже, такий працівник має право на пільгу. Розрахуємо його заробітну плату.
Обраховуємо єдиний соціальний внесок:
3500 грн. х 3,6% = 126 грн.
Вираховуємо суму єдиного соціального внеску:
3500 грн. — 126 грн. = 3374 грн.
Податкова соціальна пільга працівника становить: (536,50 х 2) + 804,75 грн. = 1877,75 грн.,
де 804,75 грн. — розмір пільги платника, який утримує дитину-інваліда.
Зменшуємо заробітну плату на розмір пільги:
3374 грн. — 1877,75 грн. =1496,25 грн.
Податок на доходи фізичних осіб становить:
1496,25 грн. х 15% = 224,44 грн.
Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:
3374 грн. — 224,44 грн. =3149,56 грн.

На підприємстві, де працює мати трьох дітей (шести, десяти та п'ятнадцяти років), їй надається податкова соціальна пільга як багатодітній матері. У 2012 р. жінка розлучилася з чоловіком. Чи має вона право на додаткові пільги?
Підпунктом 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу встановлено, що платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на податкову соціальну пільгу в розмірі 100% суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1ст. 169 Податкового кодексу у розрахунку на кожну таку дитину.
Водночас платник податку, який є одинокою матір'ю,має право на податкову соціальну пільгу в розмірі, що дорівнює150% суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 цієї статті(у 2012 р. — 804,75 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, тобто у даному випадку:804,75 грн. х 3 = 2414,25 грн. (пп. «а» пп. 169.1.3п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу).
При цьому згідно з абзацом другим пп. 169.4.1п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених пп. 169.1.2та пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту,та відповідної кількості дітей, тобто в даному випадку:1500,00 грн. х 3 = 4500,00 грн.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1227 для застосування пільги з підстави, передбаченої у пп. «а»пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 вищезазначеного Кодексу, крім заяви про застосування пільги одинока матір, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, повинна подати:
• копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни,в якій іноземна фізична особа — платник податку постійно проживала до прибуття в Україну;
• копію паспорта.
Для цілей цього пункту одинокою матір'ю вважається особа,яка на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної пп. «а»пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, маючи дитину(дітей) віком до 18 років, не перебуває у шлюбі,зареєстрованому згідно із законом.
Таким чином, за умови, що заробітна плата одинокої матері, яка має трьох дітей, не перевищуватиме4500 грн. на місяць протягом 2012 р., вона матиме право на застосування такої пільги.
Застосування податкової соціальної пільги іншими категоріями платників податків
Податковим кодексом крім зазначених податкових соціальних пільг (загальної і на дітей) передбачено і підвищений розмір пільги, яким можуть скористатися платники податків (табл.). До них належать одинокі батьки з дітьми, батьки, які утримують дитину-інваліда,чорнобильці та ін. Такі платники податків зазначають це право у заяві про застосування пільги, з наданням відповідних підтвердних документів.
Якщо державний службовець має право на підвищений розмір податкової соціальної пільги, він повинен подати заяву, в якій зазначається, якою саме пільгою він бажає користуватися, та додати до заяви підтвердні документи.
За загальним правилом податкова соціальна пільга застосовується до втрати підстав для її застосування або звільнення з місця роботи з урахуванням останнього місячного податкового періоду.

Інвалід ІІ групи працює на підприємстві з 2010 р. Заяву про застосування пільги подав у квітні2012 р. Чи повинно підприємство повернути надміру утриманий податок за 2010 — 2011 рр.?
Відповідно до пп. «ґ» пп. 169.1.3п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу платник податку, який є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільгу яким визначено пп. «б» пп. 169.1.4 п. 169.1цієї статті, має право на податкову соціальну пільгу в розмірі,що дорівнює 150% суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1цієї статті, при дотриманні вимог абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4цієї статті.
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви.
Для застосування податкової соціальної пільги з підстав, передбачених пп. «ґ» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169Податкового кодексу, платник податку, який є інвалідом ІІ групи, крім заяви про застосування пільги повинен подати роботодавцю копію пенсійного посвідчення або довідку медико-соціальної експертизи (пп. 5 п. 5Порядку № 1227).
При цьому відповідно до п. 3 цього Порядку періодичність подання підтвердних документів щодо отримання пільги для платника податку, передбаченого у пп. «ґ» пп. 169.1.3 п. 169.1ст. 169 Податкового кодексу, відповідає встановленим Мінохорони здоров'я України строкам їх перегляду.

Чи мають пільги з оподаткування доходів громадяни, які є членами сімей загиблих?
Відповідно до п. 19 частини першої ст. 15Закону № 3551 особам, на яких поширюється чинність цього Закону,зокрема членам сімей загиблих, надаються пільги зі сплати податків,зборів, мита та інших платежів до бюджету згідно з податковим та митним законодавством.
Платники податку, що мають статус членів сімей загиблих, не визначені розділом IV Податкового кодексу як окрема пільгова категорія, однак за умови, що рівень нарахованої заробітної плати за місяць у таких платників не перевищує 1500 грн., мають право на застосування податкової соціальної пільги в розмірі 536,50 грн. на місяць.
У разі перевищення місячної заробітної плати понад встановлений розмір питання щодо надання податкової соціальної пільги не розглядається незалежно від категорії платника податку.
Обмеження щодо застосування податкової соціальної пільги
Нормами Податкового кодексу наведено кінцевий перелік доходів фізичних осіб, до яких податкова соціальна пільга не може бути застосована, а саме до:
• доходів платника податку інших, ніж заробітна плата;
• заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії,грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів,аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
• доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Чи є обмеження щодо строків застосування податкових соціальних пільг?
Відповідно до пп. 169.3.3 п. 169.3ст. 169 Податкового кодексу податкова соціальна пільга, встановлена для:батьків, які утримують двох чи більше дітей віком до 18 років(пп. 169.1.2 п. 169.1 цієї статті), одиноких матерів (батьків), вдів(вдівців) або опікунів, піклувальників, які мають дітей до 18 років(пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 цієї статті), платників податку,які утримують дітей-інвалідів до 18 років (пп. «б» пп. 169.1.3п. 169.1 цієї статті), надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років. Право на отримання такої податкової соціальної пільги втрачається в разі позбавлення платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числі у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того,чи береться плата за таке утримання, чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з податкового місяця, в якому відбулася така подія.
Надання податкової соціальної пільги, передбаченої підпунктами «в» — «е» пп. 169.1.3 п. 169.1 цієї статті Кодексу(зокрема учням, студентам, аспірантам, ординаторам, ад'юнктам, інвалідам І або ІІ груп тощо), припиняється з податкового місяця,що настає за місяцем, у якому платник податку втрачає статус,визначений у цих підпунктах.
Крім того, податкова соціальна пільга надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку помер або оголошується судом померлим чи визнається судом безвісно відсутнім, або втрачає статус резидента, або був звільнений з місця роботи (пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 Податкового кодексу).

У місяці звільнення з роботи працівнику буде виплачено заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку (усього — 1450 грн.).Чи застосовується в місяці звільнення податкова соціальна пільга?Якщо так, то як правильно її застосувати: до загальної суми(з урахуванням компенсації) чи тільки до заробітної плати?
Статтею 83 КЗпП установлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
Таким чином, з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб грошова компенсація за невикористану відпустку розглядається як заробітна плата і враховується при визначенні граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги. Зазначена сума включається до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку й оподатковується з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу.
Згідно з пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169цього Кодексу податкова соціальна пільга надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку був звільнений з місця роботи.
Отже, до суми нарахованої працівнику заробітної плати за дні, відпрацьовані у місяці звільнення,з урахуванням компенсації за невикористану відпустку застосовується податкова соціальна пільга, встановлена пп. 169.1.1 п. 169.1ст. 169 Податкового кодексу, за умови дотримання вимог ст. 169цього Кодексу.
Крім того, роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу третього п. 167.1 ст. 167Податкового кодексу, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем(пп. «в» пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу).
Відповідальність
Оскільки податкова соціальна пільга застосовується на підставі поданої платником заяви, то й відповідальність за неправомірне застосування пільги несе платник.
Якщо з вини платника відбувається неправомірне застосування податкової соціальної пільги, такий платник втрачає право на її отримання за всіма місцями отримання доходу, починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем поновлення права на пільгу.
Відновлення права на пільгу можливо при поданні платником заяв про відмову від пільги всім роботодавцям, яким раніше подавалися заяви про застосування податкової соціальної пільги. В заяві потрібно зазначити місяць, коли відбулося таке порушення.
На цій підставі роботодавець нараховує й утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі100% суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а якщо сума виплати недостатня, — за рахунок наступних виплат.
У разі якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування податкової соціальної пільги відновиться з податкового місяця, що настає за місяцем,у якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

Наталія Литовченко,заступник директора Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПС України
Наталія Гормакова,головний державний податковий інспектор відділу моніторингу та координації роботи з питань адміністрування доходів фізичних осіб Управління майнових податків та моніторингу з питань оподаткування фізичних осіб